Забагато віршів уже пролито.
руки по лікоть.
і навіть не знаю,
чи варто цьому радіти.
і що від цього світу?
що світу?

субота, 16 березня 2013 р.


Слухайте, тут  штормове попередження.
Люди входять з грудневих кліток,
ідуть на дахи хмарочосів – пірси небесного моря,
і хмарам від того аж надто лоскітно.
Може, це небо з-за берегу вилилось,
може це море набралося гелію
і тіло його здійнялося над обрієм.
А люди все роблять з хрестів якорі
і стоять по коліна в собі,
а руки по лікоть закачані
в повній готовності
чи то вітати фюрера, чи то хреститися.
Замітає шляхи сполучення  -
лопають капіляри Всесвіту.
Але добре, що нас попереджують.
Всім закачати свої рукави.