знаєш, вночі на стелі відбивається світло фар.
це така особлива розмова людини і ночі.
що казати тобі, бо у грудях уламки петард.
не болить. тільки дико лоскоче.
було б добре вчинити якийсь теракт
проти осені, ти ж помітиш.
чи закрити всі вікна, та як
мені далі вести ці мусонні балачки зі світом.
та якщо ти не спиш, просто зап'ам’ятай,
що те світло на стелі і осінь,
то все я.
відчиняй мені вікна щоночі.
і петарди кидай поміж ребер,
а іскри – в очі.