Забагато віршів уже пролито.
руки по лікоть.
і навіть не знаю,
чи варто цьому радіти.
і що від цього світу?
що світу?

понеділок, 12 листопада 2012 р.

Різні

Можна я буду думати твоїм голосом?
Напевне, тоді ми станем гранично схожими.
А поки, ти лиш від серця до мозку, від мозку до серця.
І ніяких спільних займенників.
Відсутність точок дотику і різні почерки.
Цей листопад коливається амплітудами твоєї присутності.
Люди очікують кінця світу.
А мені паралельно до цього виміру.
Краще взагалі не думати.
Все – одно не забуду твій голос.
Все – одно кінця світу не буде.
Ми різні у всіх вимірах.

2 коментарі: