Піти під воду,
Щодня захлинатись тобою.
І бачити зорі крізь призму твоїх долонь.
Нічого.
Ні більше,
Ні менше
Не треба.
Лиш тільки надихатись ртуті
Й тонути.
Здаватись в довічний полон.
Лиш тільки владу народу
І мушлі також народу.
Хай забивають судини,
Не йшли щоб по них слова.
Від всього до тебе.
У тебе
Зануритись з головою.
Над нами уранові хмари
І стоптані небеса.
Немає коментарів:
Дописати коментар